П`ятниця, 08.18.2017, 4:04 AM
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Головна » Статті » Мої статті

Кредитні спілки діють як каса взаємодопомоги

Кредитні спілки діють як каса взаємодопомоги

— Взяти позику у кредитній спілці значно дешевше, ніж у банку. Не потрібно сплачувати страховку, комісії за касове обслуговування, інкасацію тощо. Також не потрібно платити за довідки, — каже 32-річний Іван Вишневський, голова правління об’єднання кредитних спілок “Програма захисту вкладів”. — За дострокове повернення боргу такі фінустанови не нараховують пені. Споживчий кредит дають під 20–30 відсотків річних, а банки — під 65–90.

Кредитні спілки не співпрацюють із колекторськими конторами.

—  У цьому немає потреби, адже спілки не дають великих позик по 200–300 тисяч гривень. Автокредитами вони також не займаються. Діють як каса взаємодопомоги, — пояснює Вишневський.

Щоб отримати кредит, потрібно принести довідку про доходи, паспорт й ідентифікаційний номер. У деяких спілках працівники виїжджають додому до позичальника, щоб оцінити його майно, або вимагають поручителя. Рішення про видачу кредиту приймають у день подачі заявки.

— Не треба чекати, як у банку, кілька днів або тиждень. Рішення приймають у тому відділенні, у яке звернувся її член.

Зарплата працівників спілок залежить від кількості заборгованості їх клієнтів.

 Чим більше боржників, тим менша зарплата. 

Банки працюють за зворотним принципом. Кредитному менеджеру головне — видати якомога більше кредитів.

Перш ніж вкладати кошти у спілку, бажано перевірити її свідоцтво, ліцензію та прочитати умови договору, радить Іван Вишневський.

—  Варто запитати, хто входить до спостережної ради, які галузі кредитують. Як не дають таких даних — ідіть звідти. Деякі люди перед тим, як покласти гроші на депозит, намагаються позичити у спілки кошти. Якщо легко погоджується на позику, не вкладають у неї.

Мають насторожити високі відсотки на депозити — 27–35% річних.

—  У такі установи краще не нести грошей. Бо зараз ситуація така, що у спілках відсотки на депозити приблизно, як і в банках. Варто обережніше ставитися до установ, що мають мережі в обласних центрах. Там важко прослідкувати рух грошей. Краще довіряти невеликим спілкам, що довго працюють в одному місті. Також успішними є закриті установи, які обслуговують певну групу населення. Наприклад, “Борисфен” — кредитна спілка, що працює із працівниками заводу “Антонов”, є “Вигода” у Стрию. Вона розпочала роботу 1992 року.

В Україні працюють 614 кредитних спілок. Протягом трьох років закрилися 26.

—  Кредитна спілка відрізняється від банку тим, що має не клієнтів, а членів, які вкладають у неї гроші або позичають. Щоб стати членом спілки, потрібно заплатити 15–50 гривень за вступ. Спілки, на відміну від банків, періодично влаштовують збори своїх членів, де оголошують про стан справ, — розповідає 33-річний Анатолій Соболевський із громадської організації “Захист прав споживачів фінансових послуг”. — Зареєструвати кредитну спілку просто. Тому шахраї й обирають їх для заробітку. Наприклад, щоб відкрити банк, потрібно мати власне приміщення й статутний капітал. Аби заснувати спілку, достатньо орендувати приміщення й зібрати 50 осіб на установчі збори, пройти реєстрацію. Майно мати не обов’язково. Знаю спілку, що під офіс знімає квартиру в багатоповерхівці на Шулявці в Києві. Зникнути їм не важко. Можуть піти й законним шляхом — оголосять себе банкрутами. Оскільки майна немає, нічим відшкодовувати збитки вкладникам. Фонд гарантування вкладів не працює з кредитними спілками. Тому нічого не виплачуватиме. Суттєвим мінусом багатьох є те, що всі кошти вкладають туди, куди вирішить директор і члени спостережної ради. 2009 року директор “Української кредитно-фінансової групи” роздавав гроші агітаторам Партії регіонів на майдані Незалежності. Ефективними є закриті кредитні спілки — на заводі, наприклад, чи в якійсь установі, куди вкладають гроші лише співробітники.

Кредитна спілка має бути в реєстрі Націо­нальної комісії з держрегулювання у сфері ринків фінпослуг, на сайті www.dfp.gov.ua. На сторінці “Відкритої кредитної спілки”, www.pzv.net.ua, є інформація про фінансові результати спілок.

Добре, якщо спілка входить до об’єднання. Це може бути “Програма захисту вкладів”, “Всеукраїнська асоціація кредитних спілок” тощо. Якщо настають скрутні часи, об’єднання допомагає.

63 відсотки позичають гроші у кредитних спілках для купівлі побутової техніки, повідомляє Держфінпослуг. 23% — на ремонт, придбання житла. Членами кредитник спілок є 1 млн 95 тис. українців

Джерело: Газета – по українськи

Категорія: Мої статті | Додав: Айвенго (06.06.2014)
Переглядів: 165 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0