П`ятниця, 03.29.2024, 2:34 PM
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Меню сайту
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Головна » Статті » Мої статті

Ігор Лащук про справжніх та фіктивних кредиторів

Хоча в Україні криза, чи не на кожному стовпі, дошці оголошень, у під’їздах, у маршрутках, на парканах та будь-яких інших доступних «рекламних» площах у Луцьку можна побачити оголошення із закликом прийти і взяти «свої» гроші в кредит.
Рівень «заманухи» у цій рекламі зашкалює. Тут і «попереднє рішення по телефону», і «без будь-яких довідок», і «рішення за 15 хвилин». Все у таких оголошеннях спонукає до того, щоб просто прийти і взяти гроші.
Такі оголошення про кредит поряд із запрошеннями на роботу, ремонтом швейних машинок та рекламою «мольфарок» та «прозорливих отців» створюють ілюзію, що можна зайти в офіс і отримати кілька тисяч гривень майже задарма.
Проте ні в оголошення, ні в конторі, яка видає ці суми, вам далеко не скажуть, яка ціна такого «доступного» кредиту. Про відсотки та інші умови можна дізнатися лише безпосередньо під час підписання договору.
А ще часто можна потрапити до шахраїв, які із посмішкою почнуть вам нав’язували позику під кабальні відсотки чи взагалі попросять платити адміністративні внески, аби «колись» побачити свої гроші.
Про те, хто займається кредитуванням та чому потрібно бути обережним при виборі установи, що пропонує кредит, ВАР поспілкувався із керівником Волинської обласної Асоціації кредитних спілок України Ігорем Лащуком.
Експерт називає 5 різних видів кредиторів разом із їх перевагами та недоліками.
Перша група – банки, які надають кредити.
Про їх діяльністю вже досить багато написано. Якщо кредитний комітет прийняв рішення, то кредит, як правило, видається. Тобто тут обману не може бути. Інше питання, якою буде вартість цього кредиту.
Бо в банках, на відміну від тих же кредитних спілок, передбачений не тільки відсоток за користування кредитом, а й відповідна комісія. Треба зважати, що комісія, на відміну від процентів, рахується завжди на початкову суму. Комісії бувають початкові та щомісячні. Тобто якщо людина взяла 10 тисяч гривень, а щомісячна комісія – 1,2% на місяць, то лише за рік переплата на комісії становитиме 1440 гривень і ефективна процентна ставка виходить значно більша.

Друга група кредиторів – кредитні спілки.
Вони працюють відповідно до Закону України «Про кредитні спілки». Тут перш за все треба зауважити, що кожна кредитна спілка у своїй назві повинна містити слово «кредитна спілка». Це не може бути товариство з обмеженою відповідальністю, бо кредитна спілка – це громадська установа та водночас фінансова установа.
В кредитних спілок, на відміну від банків, не передбачені комісії, зазначена лише процентна ставка, яка і є фактично ефективною процентною ставкою.
Кредитні спілки на сьогодні не мають можливості видавати суми більше 20-30 тисяч гривень. А переважна більшість кредитів становлять суми до 10 тисяч гривень. Це пов’язано із тим, що в них немає великих ресурсів, бо кредити видаються лише за рахунок грошей, які вкладають люди на депозит чи пайовий капітал кредитної спілки. Але за рахунок того, що в спілках конкурентні процентні ставки, на сьогодні існує навіть певна черга. Тобто людина може отримати кредит за 3-4 дні, коли будуть вільні ресурси. Будь-якої плати за отримання кредиту кредитні спілки не беруть.
На відміну від кредитних спілок значна кількість банків, незважаючи на кризу, продовжує кредитувати фізичних осіб на досить значні суми. Проте вимоги до позичальника на придбання нерухомості чи автотранспорту стали значно жорсткіші.
Слід зазначити, що банки та кредитні спілки, рекламуючи свої фінансові послуги, завжди подають повну назву установи, в яких міститься обов’язково слово банк чи кредитна спілка.
Писати слово “банк” у назві мають право тільки банки. Тому інші контори вдаються до хитрощів, щоб видати себе за них.
Видавати кредити мають право тільки банки, кредитні спілки та фінасові посередники. Інші ж цього не можуть робити, тому називають свої позички інакше.
Третя група – це фактично фінансові посередники.
Саме вони часто рекламуються на стовпах, зупинках. Їх також можна умовно поділити на підгрупи. Перші видають кредити, за рахунок коштів, залучених від банківських установ. Коли ви читаєте їхні оголошення чи рекламу, навіть зайшовши на сайт установи, ви не зустрінете інформацію про кредитну ставку та вартість кредиту. Це зумовлено тим, що такі кредити набагато дорожчі, ніж в кредитній спілці чи банку. Основний наголос вони роблять на доступності кредиту, швидкому прийняттю рішень.
Подібних установ в Луцьку є декілька. Вони зареєстровані в реєстрі фінансових установ. Одна з них «Кредиткафе» нещодавно з’явилася в нашому місті. На відміну від банків чи спілок кредити тут надаються на 7 або 14 днів. Звичайно є структури,які видають кредити і на більш значні терміни.
Варіанти обслуговування кредиту також дуже різні. Для прикладу, така структура «Ай Кредит» (ICredit) пропонує послугу, коли працівник приїжджає додому, укладає на місці договір. Потім працівник також додому приїжджає забрати платежі. Це, з одного боку, зручно, комфортно. Але ця зручність потім вимальовується в «кругленьку суму». Тобто такий маркетинговий хід – виплата потижнево, чи в короткий час, щоб людина не могла збагнути, яка сума виростає в реальну процентну ставку. А ставки можуть іти від 80% до 160% та більше.
Є й інший вид фінансових посередників. Це структури, які самі взагалі не видають кредити.
Коли людина приходить на співбесіду, вони говорять, що є фінансовими консультантами, допомагають отримати кредит. Ви залишаєте заявку на певну суму і чекаєте. Посередники подають інформацію про Вас до фінансових установ і у позитивному прийнятті рішення щодо отримання кредиту отримують певну винагороду.
Наступна група вже фактично не займається кредитуванням, хоча можуть видавати себе за кредиторів. Бо згідно із Цивільним кодексом кредит може надати лише фінансова установа, яка зареєстрована у відповідному реєстрі. Тому бажано установу, що пропонує кредит перевірити у Держреєстрі фінансових установ.
Не є кредиторами суб’єкти, які відносяться до адміністрування придбання товарів в групах. «В народі» їх називають позикові товариства. Декілька років тому в законодавство про державне регулювання ринку фінансових послуг внесли зміни, якими зобов’язали ці позикові товариства відповідним чином зареєструватися, аби держава мала над ним контроль. Це пов’язано з численними фактами зловживання. Проте на практиці значна кількість позикових товариств так і не зареєструвалися відповідним чином як фінансові установи.
Ті, які легально працюють, також не займаються наданням кредитів чи позик. Це більше схоже на оплату певного товару в лізинг. Формується група громадян, які можуть проживати в різних куточках України. Вони сплачують адміністративні платежі, з них накопичується певний капітал, а з цього капіталу в обумовленому порядку люди отримують доступ до грошей чи товару. За такою схемою працює програма «Автоплан» та ряд інших.
На жаль, досить часто трапляються випадки, коли пересічних людей вводять в оману, обіцяють значні суми в найкоротший термін. На практиці, вони можуть платити наперед так звані авансові платежі, а доступ до грошей отримати за рік, за два, за три чи взагалі їх не отримати. Це залежить від чесності конкретної структури.
Без сумніву, найбільш зловживать структури, яких немає в реєстрі і відповідно до низ немає ніякого контролю. Громадянину консультанти подають завідомо недостовірну інформацію. Здебільшого «позичальник» уважно не читає договір, що складається з декількох аркушів дрібним шрифтом або просто не розуміє всіх умов. Все зводиться до того, що потім людина, побачивши що їй говорили одне, а на ділі виходить зовсім інше, розчаровується. В таких договорах часто є пункт «з моменту підписання договору всі попередні усні та письмові домовленості втрачають свою силу». Фактично подібні установи захищають себе від звинувачення в шахрайстві.
Коли людина розуміє, шо її ошукали, починає вчитуватися в договір, пізніше звертається до кваліфікованих юристів, правоохоронців. Але здебільшого добитись правди тут буває досить важко. Бо умови договору складені так, що людина, щоб не попасти в ще більшу пастку, змушена перестати платити чергові платежі, при цьому порушуючи договір. В такому випадку, її автоматично виключають з групи і не повертають адміністративні платежі, а іншу значну меншу суму «чистих платежів» можуть повернути лише тоді, коли відбудеться заміна цього учасника іншою людиною. А перевірити це практично неможливо. Тому сплачені платежі здебільшого не повертаються.
На жаль, на Волині також подібних випадків чимало.
Люди просто опускають руки, бо в суді вони не зможуть ту чи іншу справу виграти. А гонорари адвокатів можуть бути більші, ніж ті платежі, які вони внесли.
Ну і остання група – звичайні фінансові шахраї.
Вони не внесені ні в які реєстри, пропонують різного роду позики, адміністрування придбання в групах, можуть придумати інші схеми. Часто гроші у людей беруть за «консультацію», за «оброблення інформації», а далі ці люди просто зникають чи підписують такі документи, згідно із якими після таких консультацій не несуть ніякої відповідальності. А для ошуканих людей завжди є заготовлені причини, згідно із яких вони не можуть отримати кредит. Частина фінансових шахраїв може використати персональні дані та зразки підпису для подальшого отримання кредиту від Вашого імені.

Будьте обачні. Уважно читайте та перевіряйте отриману інформацію щодо надання кредитів.

Антон БУГАЙЧУК

Джерело http://ar.volyn.ua/

Категорія: Мої статті | Додав: vacu (01.24.2017)
Переглядів: 141 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0